четверг, 26 сентября 2013 г.

А.Марацатті "Кубинський танець"



Кубинський танець – твір рухливого темпераментного характеру.
Форма – проста двочастинна, зі вступом та короткою двотактовою кодою.
 Фактура-гомофонно-гармонічна.
 Вступ та перша частина написані в тональності а-moll, друга частина – в A-dur.
Перші чотири такти вступу написані в розмірі 3\8, і диригуються за однодольною схемою, далі при зміні розміру на 3\4 і до кінця п’єси слід застосувати тридольну схему тактування.
Танець виконується в темпі Allegro без змін.
Вже перший акцентований акорд початку твору, відразу налаштовує слухача на рухливий, танцювальний характер.   Енергійний вступ складається з двох елементів. Перший – основний матеріал, - оркестрове tutti, звучить нюансом  f. В 5 такті відбувається зміна розміру. Другий елемент (7-10 такти) – демонстрація ритмічного малюнку, на фоні якого розгортаються події першої частини п’єси.
 Динаміка котрасна - два такти f, два такти Р.
Після вступу слід організувати досить непростий для виконання малюнок  
Вперше виклад тематичного матеріалу проводять скрипки, на фоні темпераментного акомпанементі ритм-кобз.
В 22 такті звучать короткі підголоски соло 1 та 2 кобз, та смичкових альтів.
В Ц.3 тему підхоплюють кобзи і сопілка. В 2 такті Ц.3 в партії баянів зявляється фігураційний акомпанемент, який триває до  Ц.4, і знову мелодія повертається до скрипкової групи.
Закінчується перша частина твору кульмінаційним проведенням теми, в чотирьохтактовому викладі мелодії.
Друга частина починається зміною ритмічного малюнку акомпанементу який звучить нюансом  f. Кастаньєти замінюються бубном, відбувається діалог кларнета і скрипок.
Форма діалогу – запитання – відповідь. Слід звернути увагу на рельєфне виконання морденту в 4 такті Ц.5, та в подальших тактах партії скрипок.
За два такти до Ц.7 інструментам низького регістру слід підкреслити кожну долю тактів. У Ц.7 мелодію виконують баян і сопілка. Відбувається зміна тембру в проведенні тематичного матеріалу(флейта – баян в октаву), а також зміна нюансування,- таким чином здійснюється динамічний контраст при незмінному тематизмі.
Скрипкам на початку Ц.7 і далі в 5-6 тактах слід застосувати прийом „sul ponticello(гра біля підставки). Виконання контрапунктичної лінії першої скрипки, а з 5 такту другої штрихом стаккато, вносить в образ елемент граційності.
Кульмінація готується динамічно до Ц.9, двотактовим триоктавним унісоном оркестру, від Р до f і виконання бандурою гліссандо.
Кульмінаційну тему проводять: сопілка, кларнет, скрипки, бандура. У Ц.10 в 7 такті знову зявляється маркато в партії басового голосу.
Тема 3 такту яку проводять духові і скрипки прикрашається фонорноментальною фігурацією у виконанні першого баяна.
         Коротка кода побудована на інтонаціях вступу, її зміст стверджує загальний темпераментний характер твору.

Комментариев нет:

Отправить комментарий